Автоматичний арешт коштів не означає їх автоматичне списання

Вам заборгували кошти та не повертають борг? Спочатку зверніться до суду! Однак отримання справедливого рішення суду – далеко не кінець, адже надалі настає етап виконання такого рішення. Якщо боржник відмовляється добровільно виконувати рішення суду, за справу беруться виконавча служба або приватні виконавці.

Після відповідного рішення суду державному або приватному виконавцю необхідно пред’явити виконавчий документ та заяву, в якій зазначаються реквізити банківського рахунка, на який слід перераховувати кошти, та прізвище, ім’я, по батькові стягувача, реквізити документа, що посвідчує його особу. Виконавчим документом може бути виконавчий лист чи наказ, що видаються судами; виконавчий напис нотаріусів; посвідчення комісій по трудових спорах, що видаються на підставі відповідних рішень таких комісій; постанов органів (посадових осіб), уповноважених розглядати справи про адміністративні правопорушення та рішення інших державних органів.

До органів державної виконавчої служби Київщини з початку 2021 року надійшло на виконання 24 518 виконавчих документів на суму майже 350 мільйонів гривень.

Аби накласти на них арешт на банківські рахунки боржників, їх потрібно спершу знайти. Для цього виконавцям потрібно вручну розсилати запити в кожен банк (наразі їх 73). При цьому банки не поспішають ділитися даними про власних клієнтів. Зазвичай банки замість надання інформації про номери рахунків і залишки коштів повідомляли, що рахунок наявний, але коштів недостатньо.

Згідно новаціям державні та приватні виконавці мають можливість направляти постанови про арешт/зняття з арешту коштів на рахунках боржників до банків через Автоматизовану систему виконавчого провадження (АСВП) без обмежень за категоріями стягнення.

Автоматизований арешт коштів боржників на рахунках у банках передбачає отримання інформації про рахунки боржників у банках та накладення/зняття виконавцем арешту на/з кошти(ів) шляхом винесення постанов про арешт коштів та про зняття арешту з коштів боржника у формі електронного документа та прийняття їх до виконання банками. Тобто мова йде про технічні зміни інформаційної взаємодії між банками та виконавцями.

Державний виконавець після створення вимоги накладає на неї кваліфікований електронний підпис та за допомогою АСВП передає її для подальшого підписання керівнику відповідного органу державної виконавчої служби. Керівник відповідного органу державної виконавчої служби після перевірки вимоги підписує її шляхом накладення на неї кваліфікованого електронного підпису. У разі негативного результату перевірки, керівник органу державної виконавчої служби повертає вимогу державному виконавцю на доопрацювання. Вимоги стають доступними для завантаження банками у день їх підписання уповноваженими особами.

На сьогодні Державним підприємством "Національні інформаційні системи"  проводяться роботи з доопрацювання програмного забезпечення АСВП в напрямку запровадження автоматизації процесу отримання виконавцями інформації щодо банківських рахунків боржника, що передбачено положеннями Порядку автоматизованого арешту коштів боржників на рахунках у банках.

Окремо зауважую, що наразі користувачі мають можливість в рамках інформаційної взаємодії за допомогою прикладного програмного інтерфейсу АСВП направляти постанови про арешт/зняття з арешту коштів на рахунках боржників без обмежень за категоріями стягнення виконавчого провадження.

Раніше така процедура застосовувалась лише до боржників зі сплати аліментів та була досить складною. Нині ж взаємодія між виконавцями і банками відбувається в електронному вигляді, а не тільки поштовим зв’язком. Відповідний порядок поширюється на усі категорії виконавчих документів, які передбачають стягнення коштів з боржників-фізичних та юридичних осіб.

Новації щодо автоматичного арешту та стягнення заборгованості від Мін'юсту та НБУ спрощують життя не лише стягувачам, а й самим боржникам.

Раніше виконавець накладав арешт на весь рахунок боржника, навіть якщо коштів на ньому було значно більше, ніж потрібно виконавцю. Тепер арешт буде накладатися лише на суму боргу. Її виконавець і стягуватиме.

Погодьтесь, від неоперативної комунікації з банками страждала й інша сторона - люди чи установи, які надали кошти або послуги, але не отримали за них своєчасну та повну оплату.