Держлісохорона Київщини: як працівники міфічної структури покривають незаконні вирубки дерев

Фото з мережі Інтернет

Що відбувається, коли створюється окремо визначений орган для боротьби із правопорушеннями, а він потім не виконує свою функцію? Правильно, "провисає" цілий напрямок та створюються умови для корупції. У випадку з Київщиною прикладом "імпотентної" структури є Держлісохорона, адже область у лідерах за кількістю вирубок, чимало з яких незаконні

Проблема незаконних вирубок лісів набагато серйозніша, ніж може здатися на перший погляд. Для початку варто розуміти, яким чином регулюється сфера лісового господарства. Загалом у Конституції, як головному законі країни, норми щодо використання та відтворення лісу прописані без безпосередньої згадки про нього. Загалом поняття "ліс" закладено у контексті "природних ресурсів", "природи" та "довкілля".

Проте діяльність цієї галузі регулюється низкою кодексів, зокрема Лісовим кодексом України від 21.01.1994 р. № 3852-XII (зі змінами). Варто розуміти, що регулювання здійснюється також земельним, цивільним, господарським, бюджетним, податковим, митним, адміністративним та кримінальним кодексами України. Усі вони чинні та визначають певні аспекти діяльності всієї галузі.

Свого часу Верховна Рада ухвалила закони, які визначають правовідносини з управління та фінансування лісової галузі, а також використання її ресурсів, зокрема порядок отримання дозволів на вирубки. А в законі "Про Державний бюджет України" кожного року встановлюються показники надходжень та видатків, зокрема й тих, що стосуються лісової галузі.

Також передбачені в українському законодавстві положення щодо здійснення державного нагляду за лісовою галуззю, що дозволяють проводити фінансовий та екологічний контроль. Окремо прописаний правовий статус різних державних органів по відношенню до цієї сфери, зокрема функції Верховної Ради, Кабінету Міністрів, державних адміністрацій та органів місцевого самоврядування.

Окремо варто наголосити на тому, що для реалізації законів видаються підзаконні нормативно-правові акти, наприклад президента України, Кабміну чи інших органів центральної влади, що фактично деталізують зміст законів та встановлюють порядок їх виконання. Якщо коротко підсумувати – то ніби все й правильно, але порядку ніхто навести так і не може...

Рахункова палата України у своєму звіті за 2016 рік констатувала, що в нашій країні відсутній документ, який би визначав основні напрями державної політики у сфері лісових відносин. І це при тому, що в Лісовому кодексі України передбачено, що Міністерство захисту довкілля та природних ресурсів України визначає пріоритетні напрями та стратегію розвитку у сфері лісових відносин. Напевно, численні реорганізації, зміна структури та кадровий "голод" завадили навести порядок у лісовій галузі.

Наразі пост міністра захисту довкілля та природних ресурсів України займає Роман Абрамовський. У сферу його повноважень входить координація діяльності Державного агентства лісових ресурсів України (ДАЛРУ) – ще одного органу виконавчої влади, одним із пріоритетів роботи якого є надання пропозицій щодо забезпечення формування державної політики у сфері лісового та мисливського господарства. Цікаво, що відокремлено також функціонує Державна екологічна інспекція України (ДЕІ), діяльність якої спрямовується і координується Кабміном через міністра Абрамовського.

Зауважимо, що у статті 94 Лісового кодексу України визначений перелік органів, які здійснюють державний контроль за охороною, захистом, використанням та відтворенням лісів. Загалом ці функції покладені на Міндовкілля, Держлісагентство, ДЕІ та інші органи виконавчої влади в межах їх повноважень. При цьому функції захисту лісів здебільшого покладені на Держекоінспекцію, яка має свої територіальні підрозділи в кожному регіоні України. У Київській області – це Державна екологічна інспекція столичного округу, начальником якої є Павло Іванов.

Співробітники ДЕІ виконують планові та позапланові перевірки діяльності суб’єктів господарювання, а також реагують на звернення від фізичних осіб. Прогалиною закону є те, що позапланова перевірка ДЕІ не може бути здійснена за заявами юридичних осіб, тобто на звернення різного роду громадських організацій чи об’єднань – не реагують. При цьому графік планових перевірок оприлюднюється завчасно на сайті відомства, тому підготуватися до візиту інспекторів не складає проблем. Навіть більше – далеко не завжди інспекторів ДЕІ допускають до здійснення перевірок, а при цьому порушникам загрожує мізерний штраф. На практиці – запобігти порушенням співробітники ДЕІ, напевно, не в змозі…

Державне агентство лісових ресурсів України також здійснює контроль за охороною, захистом, використанням та відтворенням лісів. При цьому воно може здійснювати перевірки за дотриманням вимог законодавства у сфері лісового та мисливського господарства. У складі Держлісагентства діє Державна лісова охорона, яка має контролювати дотримання вимог лісового та мисливського законодавства.

Насамперед про повноваження. Ще за часів прем’єр-міністерки Юлії Тимошенко, у 2009 році було прийнято постанову "Про затвердження Положення про державну лісову охорону", а відповідно й створено сам орган державної влади, підрозділи якого підпорядковуються обласним управлінням лісового та мисливського господарства.

Головне, що співробітники Держлісоохорони мають статус правоохоронного органу. Відповідно до букви закону, мета діяльності цієї структури – здійснення правових, лісоохоронних та інших заходів, спрямованих на збереження, розширене відтворення, невиснажливе використання лісових ресурсів та об'єктів тваринного світу. Працівники Держлісоохорони користуються службовими автіками, мають спеціальну форму та посвідчення, але результати роботи не надто помітні...

Завдань у співробітників цього органу є чимало, але одне з головних – забезпечення охорони лісів від пожеж, незаконних рубок, шкідників і хвороб, пошкодження внаслідок антропогенного та іншого шкідливого впливу. Окрім того, вони зобов’язані запобігати злочинам і адміністративним правопорушенням у сфері лісового та мисливського господарства, а також використання лісових ресурсів і мисливських тварин, займатися організацією та координацією заходів із охорони державного мисливського фонду.

Насправді задум правильний, адже не повинні співробітники поліції ходити по лісах та вишукувати порушників, які завзято вирізають зелені насадження десятиліттями, або просто захвачують десятки гектарів земель. Нещодавно портал "Моя Київщина" висвітлював проблему вирубки лісів у столичному регіоні. Тоді ми повідомляли, що найбільше "облисіли" території Іванківщини (зникло 26,3 тис га лісу), Вишгородщини (15,7 тис га), Бородянщини (10,6 тис га), колишнього Поліського району (10,4 тис га) та Макарівщини (6,47 тис га). Хаотична вирубка дерев у перших трьох районах спричинила 57% усіх втрат деревного покриву на Київщині в період між 2001 і 2019 роками.

Якщо періодично інформацію про затримання вантажівок із деревиною без документів ми отримуємо від патрульної поліції, то безпосередньо порушників на місці злочину не ловить ніхто. Парадоксально, адже поліція бачить лише наслідки, а потрібно боротися безпосередньо з проблемою. Очевидно, що бездіяльність комусь таки вигідна.

Опікується лісами столичного регіону Київське обласне та по місту Києву управління лісового та мисливського господарства, зі структурою та завданнями якого можна ознайомитися на сайті. Проте інформації там обмаль, зокрема й про досягнення співробітників у протидії незаконним вирубкам. У соцмережі Facebook ситуація трохи краща, адже там частіше оновлюються дописи, зокрема повідомляється про планові навчання з гасіння лісових пожеж, вирощування саджанців, висадку молодих дерев тощо. Але про затримання порушників знову ж таки нічого...

Варто зауважити, що головою Київського обласного та по місту Києву управління лісового та мисливського господарства є Олексій Бойко. Відповідно до розподілу обов’язків, забезпечує виконання функцій державної лісової охорони перший заступник Руслан Гузенко. До речі, окрім нього на посадах заступників перебувають Тарас Васьків, Василь Гринь та Олександр Цюцюра. Офіційні декларації чиновників не привертають уваги, але ж ніхто не забороняв записувати майно на родичів чи кумів, щоб приховати статки.

Але є один цікавий момент: Держлісоохорона не відокремлений орган, а виконання його функцій покладено на співробітників державних лісогосподарських підприємств. При цьому спостерігається конфлікт інтересів між їхньою діяльністю як працівників лісогосподарського підприємства і як представників держлісоохорони. Фактично поєднано взаємовиключні функції, а такий "мікс" тільки сприяє розвитку корупції. Пропозиції вивести держлісоохорону в окрему структуру поки не увінчалися успіхом.

Як наслідок, маємо велику кількість порушень законодавства, які ніяк не фіксуються, а порушники не притягуються до відповідальності та не відшкодовують завдані збитки. Зрозуміло, що співробітники держлісоохорони будуть приховувати факти незаконних рубок, якщо їх про це "попросить" керівництво, якщо ні – отримають проблеми на роботі, наприклад дисциплінарне стягнення чи навіть звільнення. Саме тому незаконні накази керівництва мають більше значення, аніж будь-який закон…