Мер Бучі Анатолій Федорук: До виборів усі готуються, навіть якщо вони тільки скінчилися

25.02.2020, 8:02

Анатолій Федорук Анатолій Федорук

Багаторічний мер Бучі Анатолій Федорук розповів в інтерв’ю "Моїй Київщині" про проблеми та здобутки Бучанської об’єднаної територіальної громади, співпрацю із депутатами, очікування від агломерації та підготовку до місцевих виборів

- Ви очолюєте Бучу з 1998 року, коли вона ще була селищем міського типу. Зараз це чимале місто. Водночас жителі скаржаться, що разом із розширенням міста знищується природа. Коли Буча почне рости "вглиб" – покращуватиметься інфраструктура, ЖКГ тощо?

- Дійсно, із 1998 року першочерговим завданням було набути статус міста, оскільки в тому ми вбачали єдину можливість самостійно господарювати, а не чекати відповідних якісних рішень із боку сусідньої адміністративної територіальної одиниці, до складу якої входили.

Тож, маючи таку амбітну ціль, ми в 2006 році постановою Верховної Ради таки отримали статус міста обласного значення. Це було надважливо, адже саме це дозволило будувати прямі відносини з Міністерством фінансів, облдержадміністрацією, урядовими структурами. Я вважаю, що той період часу, який ми згадуємо зараз, був визначальний для територіальної громади. Буча не перетворилася в спальний мікрорайон якогось із населених пунктів, а взяла свій вектор розвитку та успішно ним рухається.

- А якщо продовжуватиметься, як я вже зазначала, ріст "углиб", то які зміни чекатимуть на місто?

- Розвиток населених пунктів та міст – позитивна тенденція, оскільки ті населені пункти, які зупинилися у своєму розвитку, відходять у минуле. Цілком природно, що Буча також розвивається. Варто зазначити, що ми - одне з небагатьох адміністративних утворень, що має чіткі межі згідно з чинним законодавством.

Ми розвиваємося відповідно до містобудівної документації, а подобається це комусь чи не подобається, то вже інша річ. Діємо чітко в межах урегульованих законодавством норм. Наголошую на тому, що ми ставимо за мету самостійний розвиток, а не перехід до мікрорайону якогось міста. Відтак, сформували межі нашого населеного пункту та чітко й динамічно в них розвиваємося.

Наприклад, багато міст на сьогоднішній день, проводячи процедуру об’єднання, стикаються з тим, що сільські ради утворюють окремі громади й практично цілі мікрорайони міст відходять у ці новоутворені громади. Це наслідок того, що міська влада свого часу цим не опікувалася.

- Після скасування пайової участі міська рада продовжує роздавати комунальну землю під забудови. Навіщо, адже фактично ніякого зиску громада з цього не має?

- У Вас абсолютно хибне враження щодо того, що міська рада роздає щось якось. Буквально вчора відбувся черговий етап проведення аукціону. Назвіть мені ще один населений пункт на Київщині та в Україні, який успішно йде шляхом відкритості, прозорості, а найголовніше – ринковості?

Звичайно, орган місцевого самоврядування відповідно до компетенції вирішує питання залучення інвестицій. Окрім цього, він використовує й інші законодавчі норми, які регулюють дане питання. Тому говорити, що Бучанська міська рада щось комусь роздає, не варто.

- Міськрада ухвалила стратегію розвитку Бучі на 10 років. Зокрема, передбачається, що місто буде рекреаційною зоною. Але, чесно кажучи, лісів навколо Бучі меншає. Що Ви з цим робитимете?

- Розвивати рекреаційний напрямок необов’язково в лісах. Особливо в лісах першої категорії державної власності. Ми маємо значну територію, вкриту зеленою рослинністю, яку експлуатує комунальне підприємство "Бучазеленбуд".

У Бучі є 9 баз відпочинку ще з радянської доби, деякі з яких діють дотепер. Саме ці території, згідно з новим генеральним планом, будуть збільшуватися. Кількість об’єктів лікувально-оздоровчого призначення відповідно до містобудівної документації, зонінгу, кадастрової карти тільки зростає.

Щодо того, що селище Ворзель прагне здобути статус курортного, моя позиція одностайна: потрібно розвивати цю ініціативу та зробити для цього все можливе. Оскільки поряд знаходиться Київ, то реабілітаційна функція Ворзеля та й Пущі Водиці вкрай важлива.

Як пріоритет ми визначаємо розвиток зеленого туризму в межах Бучанської ОТГ. Ми маємо велику кількість водойм, які потребують певного спрямування в цю індустрію. Саме тому ми проводимо інвентаризацію водойм та виявляємо багато "підсніжників" у вигляді довгострокових оренд. Ми внормуємо ці речі відповідно до чинного законодавства. Згодом створимо комунальний заклад "Бучанський рибгосп", який буде працювати в напрямку зеленого туризму.

- Чи буде Ворзель, який очолює Ваша сестра, у складі Бучанської ОТГ?

- Ворзель уже є в складі Бучанської ОТГ відповідно до процедур, які визначив законодавець. Тобто ми пройшли всі процедури та отримали позитивний висновок голови Київської обласної державної адміністрації.

- Як давно ви отримали цей висновок?

- Ще позаторік. Проте Ворзель ще не є в бюджеті Бучанської ОТГ. Уже після того, як буде зроблено головний фінансовий документ держави або після чергових виборів, що відбудуться восени, Ворзель, Бабинці, Здвижівка, Синяк, село Мироцьке Києво-Святошинського району ввійдуть до Бучанської ОТГ.

- Які результати від приєднання до Бучі навколишніх сіл? Чи є позитивний ефект?

- Зробимо акцент на тому, що людина не може бути щасливою, якщо її оточують люди, які чимось невдоволені. Це саме стосується й розвитку громад. Тобто міста обласного значення мають значно більшу компетенцію та фінансові можливості, аніж села чи міста районного значення. Тому задовго до реформи місцевого самоврядування ми почали співпрацювати з населеними пунктами, які поруч з нами.

Наприклад, села Мироцьке Києво-Святошинського району чи Блиставиця Бородянського району. Ми проводили процедуру приєднання таких сіл як окремих мікрорайонів. Тобто, громади готові були ліквідовувати сільські ради для того, щоб мати єдину інфраструктуру з нашим населеним пунктом. Проте з прийняттям закону про добровільне об’єднання ми зрозуміли, що цей механізм набагато простіший.

Від приєднання мають виграти всі населені пункти та громадяни об’єднаної громади. Кожен житель незалежно від місця проживання має отримувати якісні послуги. Зрозуміло, що спочатку з цього приводу була дискусія, громадяни не розуміли доцільність такого приєднання, адже ті населені пункти потребують певних інфраструктурних проєктів. Тож довелося проводити ще й роз’яснювальну роботу про перспективи розвитку. Це дозволило нам залишитися окремою територіальною одиницею у складі 9 населених пунктів та забезпечило можливість співпраці з іншими містами.

Таким чином, такі приєднання суттєво посилили місто, а місто – села. Відтак, ми мінімізуємо міграційний процес із села до міста. Якби таку реформу розпочали в 90-х роках, ми б уникнули такого шаленого відтоку сільського населення до міста.

- Ви як очільник Асоціації міст Київщини зустрічалися з мером Києва Віталієм Кличком щодо агломерації. Наскільки реально реалізувати проєкт агломерації? Чи виграє від цього Буча?

- Він не тільки реальний, він на часі. Звичайно, ми як громадяни все нове сприймаємо критично, але можна сказати, що фактично в нас уже існує агломерація. Ми транспортно, структурно, соціально та навіть політично орієнтовані на Київ. Тому жодні адміністративні межі не повинні обмежувати можливості співпраці.

Із появою бюджетної децентралізації в територіальних громадах з’явилися різні проєкти, що фактично не дозволяють громадянам почуватися вільно. Наприклад, громадянка нашого міста все життя працювала в київському метрополітені, але на сьогоднішній день відповідно до картки киянина та інших інновацій, вона не може користуватися тими пільгами, які мають громадяни Києва. Причина цього лише в тому, що це різні адміністративні одиниці.

Тому наше завдання – прибрати оці незручності. Я вірю в юридичне оформлення агломерації, якщо воно буде базуватися на людському законодавчому полі. Тобто замість поглинання реалізовуватимуться добровільні партнерські відносини між територіальними громадами.

Навіть при створенні агломерації, до якої вже входить 27 одиниць передмістя столиці та Київ, проводили установчі збори. Щодо очільника, то не виникло жодних сумнівів, що це має бути саме Київський міський голова – Віталій Кличко. Тому що ми розуміємо значимість міста Києва.

Важливо зробити акцент на тому, що закон про агломерацію – в інтересах громад, а не в якомусь лобізмі очільника столиці. Хоча років 4-5 назад були певні спроби з боку влади Києва таки розширити свої межі, зараз є цілковите розуміння того, що адміністративні одиниці, що знаходяться у приміській зоні, є такі ж у юридичному статусі.

Ми вивчали досвід Європи, зокрема як урбаністика навколо великих міст урегульована законодавством. І прийшли до висновку, що краще співпрацювати, аніж просто поглинати населені пункти.

- Як Ви врегульовуєте питання нестачі місць у навчальних закладах? Чи довго учні навчатимуться в декілька змін?

- Ми маємо неврегульовану в масштабах держави міграційну політику: за кращою долею, працею, заробітками або виживанням люди намагаються із різних куточків їхати до Києва, а отже, й у передмістя. Таким чином, у нас виникає певна проблема щодо розміщення учнів у навчальних закладах. Якщо ми проаналізуємо природний приріст населення, то тут Бучанська громада має динамічний плюс.

Також є той виклик, із яким ми всі з вами зіткнулися: міграція із інших регіонів. Наш населений пункт прийняв у свою ОТГ у зв’язку з подіями в Криму та на Сході України більше 6 тис громадян. Саме вони мають пріоритетне право на забезпечення освітою.

Відтак, кожних три роки ми будуємо новий дошкільний навчальний заклад. Минулого року ми ввели 27 навчальних класів у школі №3, де на перспективу розвантажили цей мікрорайон. Наразі закінчуємо будівництво навчального закладу по вулиці Вишнева (це теж 1 000 учнів). Тож, таким чином ми розділимо школу №4 та гімназію, адже так історично склалося, що в одному закладі дві господарки. Зважаючи на те, що вони знаходяться в центрі й відповідно попит на них великий, працюємо над розвантаженням класів.

Завдяки міжнародній програмі ми отримали 160 млн грн фінансового ресурсу від Європейського інвестиційного банку. Наразі проводимо тендер і будемо будувати нову загальноосвітню школу №1 по вулиці Михайловського. Тож, навчання у другу зміну більше не буде.

- Як ваші стосунки з Ярославом Москаленком?

- Ми разом починали трудову діяльність: він у Вишгородському районі, я в Бучі. Наразі в нього певний канікулярний період і він менш активно працює в політичному напрямку, але, зважаючи на його опіку спортом, зокрема футболом, ми співпрацюємо (Буча також є членом Федерації футболу Київської області). Намагаємося витримувати нормальні ділові відносини.

- Варто очікувати Ярослава Москаленка знову на політичній арені?

- Я думаю, що з його досвідом та практикою на це очікувати можна.

- Про що Ви говорите з нардепом від "Слуги народу" Василевською-Смаглюк в київських ресторанах? Вас неодноразово бачили разом.

- Між публічними заходами з метою їх підготовки часто відбуваються неформальні зустрічі. Я є членом управління Асоціації міст України, тож досить часто доводиться зустрічатися з політиками, депутатами та обговорювати ті чи інші питання, що стосуються місцевого самоврядування, внесення змін у законодавство тощо.

Ольга Михайлівна є депутатом у 96 окрузі, тож темами ділових зустрічей можуть бути лише робочі питання, зокрема ті, що стосуються Бучанської ОТГ. А де вони відбуваються (на вулиці, в адміністративній будівлі, у кафе), абсолютно не має значення.

- Коли закінчиться "холодна війна" з Ірпенем і Карплюком?

- Свого часу ми входили до адміністративної одиниці Ірпінська міська рада. Наразі відбувається війна Гостомеля з Ірпенем. Гостомель прагне вийти із складу Ірпінської міської ради, створити власну ОТГ. Природно, що Ірпінська міська рада, розуміючи, що втрачає територію, населення, фінансовий ресурс, намагається цьому перешкодити таким способом, який вважає найкращим.

Так історично склалося між Бучею та Ірпенем, що, коли ми набували статусу міста, нам доводилося судитися і з міськрадою, і з окремими посадовцями, які чинили певний супротив. Відтак, із 2007 року досі маємо судові справи щодо комунальної власності, що знаходиться на території нашої ОТГ, а Ірпінь вважає, що то їхнє.

Ірпінський міський голова Олег Бондар взагалі обраховував комунальні котельні, що знаходяться в Бучі, та казав нам сплатити кошти за них, тоді вони їх нам передадуть. Із позиції бізнесового підходу, можливо, так воно й вирішується. Але місцеве самоврядування – це не бізнес. Хороший бізнесмен – це не значить хороший управлінець у територіальній громаді.

- Скільки часу займе врегулювання цього питання?

- Я думаю, що це завершиться у той часовий проміжок, коли завершиться процес добровільного об’єднання. Законодавець і тут поставив чітку норму, що в межах адміністративної одиниці має бути розподілена власність, що забезпечує життєдіяльність цього населеного пункту.

У цих судових справах я не вбачаю нічого такого надординарного. Вони вирішили замість ділової розмови та мирного врегулювання питання між виконавчими структурами та представницькими органами населених пунктів судитися, тож ми будемо в суді відстоювати свою позицію. Ті об’єкти, що знаходяться на території міста Буча, є власністю територіальної громади.  

У мене є якась амбулаторія у Ворзелі, яку я утримую, виходячи з бюджетного кодексу (так мислить Ірпінський чиновник), то значить, що це моя власність. На їхню думку, це не власність Ворзеля. Бізнес - це агресія. А в місцевому самоврядуванні її бути не може.

-Чи готуєтеся Ви до місцевих виборів? Чи вирішили, із якою політсилою підете?

- До виборів усі готуються, навіть якщо вони тільки скінчилися. Щоденна робота – це і є підготовка до наступних виборів. Фактично щодня доводитися складати іспит. А фіналізований іспит – вибори.  Рідко в будь-якій мислячій громаді відбуваються казуси перемоги невідомого до цього нікому персонажа.

Звичайно, я планую балотуватися на посаду голови Бучанської ОТГ, адже маю не лише моральне зобов’язання перед громадою міста Буча, а й перед тими населеними пунктами, що повірили в можливість їхнього розвитку разом із адміністративним центром Бучею. Ми зобов’язані їх не розчарувати, а навпаки вселити впевненість у виді практичних дій.  

За всі роки каденції та посаді селищного голови мені доводилося співпрацювати з різними владними вертикалями, проте жодного разу я не був у помаранчевих, регіонах, комуністах, соціалістах (варто зазначити, що при цьому Федорук балотувався від "Нашої України", Партії регіонів і Блоку Петра Порошенка, - Ред)… Я неодноразово говорив, що моя партія – це територіальна громада. Якщо законодавець дає право балотуватися як самовисуванець, то, безумовно, ним скористаюся.

Спілкувалася Марина Венцурик, "Моя Київщина"

Читайте також:

Фото з мережі Інтернет
Іван Окоєв
Фото з мережі Інтернет
Фото з мережі Інтернет

Новини

У ДТП загинув співвласник Яготинського маслозаводу

31.03.2020, 20:29

Фото з мережі Інтернет

Прогноз погоди для жителів Київщини на 1-ше квітня

31.03.2020, 20:20

Фото з мережі Інтернет

У Броварах встановили намети перед лікарнею

31.03.2020, 19:53

Фото з мережі Інтернет

У Броварському районі чоловік пішов із дому та не повернувся (ФОТО)

31.03.2020, 19:25

Фото з мережі Інтернет

У Білій Церкві розробили алгоритм дій під час карантину

31.03.2020, 18:54

Фото з місця події

На Вишгородщині браконьєри наловили 27 кг риби

31.03.2020, 18:31

Фото з мережі Інтернет

У Борисполі на дезинфекцію міста виділили майже 5 млн грн

31.03.2020, 18:03

Фото з мережі Інтернет

На Київщині заклади професійно-технічної освіти продовжують вчитися під час карантину

31.03.2020, 17:32

Фото з мережі Інтернет

Без захисних масок вхід у всі магазини та установи Фастова - заборонено

31.03.2020, 16:48

Фото з мережі Інтернет

Третину співробітників Бориспільської міськради відправили у відпустку

31.03.2020, 16:26

Аналiтика

Фото з мережі Інтернет

Київщина виконувачів обов'язків: чому Зе-влада не спромоглася вирішити питання кадрів

31.03.2020, 8:00

Що почитати під час карантину: ТОП-30 книг сучасної світової літератури

30.03.2020, 8:00

Фото з мережі Інтернет

Держекоінспекція на Київщині: коли чекати на реальну роботу, а не на корупцію та бездіяльність

27.03.2020, 8:00

Що почитати під час карантину: ТОП-30 книг сучасних українських письменників

26.03.2020, 8:00

Яким було життя відомого українського журналіста та політика Івана Бокого

25.03.2020, 17:20

Колаж порталу "Моя Київщина"

Коронавірус і політика: хто очолив антикризовий штаб Київщини

25.03.2020, 8:08

Фото з мережі Інтернет

Супермаркети чи постачальники: хто займається мародерством

25.03.2020, 8:00

Арсен Аваков

Без тріумфу Авакова: що поки зупиняє створення поліцейської держави

24.03.2020, 8:07

Начальник Пенсійного фонду Київщини Василь Фатхутдінов: Більшість питань можна вирішити без особистих візитів

24.03.2020, 8:00

Карантин через коронавірус: як організоване дистанційне навчання на Київщині

23.03.2020, 8:00

Блоги

Ірина Кучер (директор рекламної компаніі "THE BEST"): Про жахливий сервіс МАУ та прийом в аеропорту "Бориспіль" під час пандемії

30.03.2020, 17:50

Василь Слободяник (начальник ГУ ДСНС України у Київській області): Палії сухої трави навесні наражають на небезпеку сусідів і їх помешкання

29.03.2020, 21:25

Андрій Нєбитов (начальник поліції Київщини): Без нагальної потреби не покидайте своїх помешкань

27.03.2020, 16:20

Леонід Глиняний (депутат Київської обласної ради): Разом з ТМ „Сквирянка” продовжуємо соціальну підтримку вразливих категорій населення

25.03.2020, 20:29

Микола Галушко (народний депутат, 98 округ): Я не займаюся показовою роботою

25.03.2020, 15:13

Олександр Мостіпан (засновник Групи компаній "Нива Переяславщини"): Час і обставини змусили нас розраховувати тільки на власні сили

25.03.2020, 10:25

Іван Окоєв (депутат Бучанської міськради): Про війну зі страшнішим паразитом за коронавірус

24.03.2020, 13:51

Олексій Давиденко (ексдепутат Київради): Конча Заспа приречена

24.03.2020, 8:17

Ольга Барсученко (активістка, Біла Церква): Про АТБ і мародерство під час карантину

23.03.2020, 14:51

Геннадій Дикий (міський голова Білої Церкви): Хто буде компенсувати людям збитки від карантину?

23.03.2020, 11:43